окопати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | око́пав | око́паю | — | |
Ти | око́пав око́пала | око́паєш | око́пай | |
Він Вона Воно |
око́пав око́пала око́пало | око́пає | — | |
Ми | око́пали | око́паєм(о) | око́паймо | |
Ви | око́пали | око́пайте | ||
Вони | око́пали | око́пають | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | око́паний | |||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Безособова форма | око́пано |
о·ко-па́-ти
Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово недоконаного виду — око́пувати.
Префікс: о-; корінь: -коп-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ɔkɔˈpɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- оточувати, обводити свою садибу і т. ін. (ровом, насипом і т. ін.) [≈ 1] ◆ Хочете у миру жити, от вам: городи, став… хоч топіться в йому, для мене все рівно. За се тільки окопайте мені ліс ровом. Панас Мирний
- копати окопи. ◆ немає прикладів застосування.
- зміцнивши своє становище де-небудь, почувати себе у безпеці. немає прикладів застосування. ◆
Синоніми
- ↑ обкопувати
- ↑ ?
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
оточувати, обводити свою садибу і т. ін. | |
копати окопи | |
зміцнивши своє становище де-небудь, почувати себе у безпеці | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: окопати
- Окопати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.