одумівець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | оду́мівець | оду́мівці |
Р. | оду́мівця | оду́мівців |
Д. | оду́мівцю оду́мівцеві |
оду́мівцям |
З. | оду́мівця | оду́мівців |
Ор. | оду́мівцем | оду́мівцями |
М. | оду́мівці оду́мівцеві оду́мівцю |
оду́мівцях |
Кл. | оду́мівцю | оду́мівці |
о-ду́-мі-вець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -одум-; суфікс: -івець?.
Вимова ред.
- МФА : [oˈdumʲiu̯et͡sʲ] (одн.), [oˈdumʲiu̯t͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- член ОДУМу. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
Список перекладів | |