оголошувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | оголо́шую | оголо́шував | оголо́шуватиму | — |
| Ти | оголо́шуєш | оголо́шував оголо́шувала | оголо́шуватимеш | оголо́шуй |
| Він Вона Воно |
оголо́шує | оголо́шував оголо́шувала оголо́шувало | оголо́шуватиме | — |
| Ми | оголо́шуєм(о) | оголо́шували | оголо́шуватимем(о) | оголо́шуймо |
| Ви | оголо́шуєте | оголо́шували | оголо́шуйте | |
| Вони | оголо́шують | оголо́шували | оголо́шуватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | оголо́шуючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | оголо́шувавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | оголо́шуваваний | |||
| Безособова форма | оголо́шувавано | |||
о-го-ло́-шу-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — оголосити.
Префікс: о-; корінь: -голош-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно. [≈ 1] ◆ Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам. А. Головко
Синоніми
- ↑ оповіщати, обнародувати, проголошувати, видавати зі словами наказ, розпорядження; об'являти (рідше), анонсувати (рідше), оглашати (заст.)
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |