нарід
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | на́рід | на́роди |
| Р. | на́роду | на́родів |
| Д. | на́роду, на́родові |
на́родам |
| З. | на́рід | на́роди |
| Ор. | на́родом | на́родами |
| М. | на́роді*, на́родові |
на́родах |
| Кл. | на́роде* | на́роди* |
на́-рід
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -нарід-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. те ж саме, що народ [≈ 1] ◆ Привернув я до громадської хати, викликав старосту, хвалю йому нарід. М. М. Коцюбинський, «Посол від чорного царя», 1897 р. (цитата з «Корпусу текстів української мови»)
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |