намет

Українська
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

відмінок однина множина
Н. наме́т наме́ти
Р. наме́ту наме́тів
Д. наме́тові
наме́ту
наме́там
З. наме́т наме́ти
Ор. наме́том наме́тами
М. на/у наме́ту на/у наме́тах
Кл. наме́ту* наме́ти*

на-ме́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: на-; корінь: -мет-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

 
[1]
 
[2]
 
[2]

Значення ред.

  1. літнє, переважно, спорудження із тканини, шкіри, рідше з гілля для відпочинку, захисту від непогоди — дощу, вітру та від сильної спеки; те ж саме, що шатро [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Під вербою намет стоїть, а в наметі козак лежить. Народна пісня
  2. перен. купа снігу чи листя, наметеного вітром [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Мороз і снігові намети з синіми тінями за ними. В. Поліщук

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від пол. namiot.

Переклад ред.

Див. шатро.

Джерела ред.

  1. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
  2. Словник синонімів української мови. 1982 (Андрій Багмет)