наглий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | на́глий | на́гла | на́гле | на́глі |
Р. | на́глого | на́глої | на́глого | на́глих |
Д. | на́глому | на́глій | на́глому | на́глим |
З. | на́глого (іcт.) на́глий (неіст.) |
на́глу | на́гле | на́глих (іст.) на́глі (неіст.) |
О. | на́глим | на́глою | на́глим | на́глими |
М. | на́глім на́глому |
на́глій | на́глім на́глому |
на́глих |
на́г-лий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -нагл-; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: [nɑɦlɪ̞j]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачено. [≈ 1] ◆ Садівник і Мала нка стояли хвилю мов остовпілі, не розуміючи, що мас значити сей наглий викрик. І. Я. Франко
- розм. який відбувається надто швидко, несподівано і напружено. [≈ 2] ◆ На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів. Зінаїда Тулуб, Людолови
- діал. невідкладний, негайний; терміновий. ◆ Поясненням таким розчарував я вас, ласкавий мій читачу, Тож пояснити все потребу наглу бачу. М. Т. Рильський
Синоніми
- ↑ несподіваний
- ↑ спішний
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачено | |
який відбувається надто швидко, несподівано і напружено | |
невідкладний, негайний; терміновий | |