мотузок

Див. також Мотузок.

Українська

мотузо́к

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мотузо́к	мотузки́
Р.	мотузка́	мотузкі́в
Д.	мотузко́ві мотузку́	мотузка́м
З.	мотузо́к	мотузки́
Ор.	мотузко́м	мотузка́ми
М.	мотузко́ві мотузку́	мотузка́х
Кл.	мотузку́*	мотузки́*

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мотуз-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [mɔtʊˈzɔk] (одн.), [mɔtʊˈzkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Мотузок

Значення

1. зсуканий переважно з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось. ◆ Федір Іванович кінчив ув'язувати мотузком пакунок. Андрій Головко

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• з піску мотузки сучить
• з піску мотузку сучить
• крутити мотузки
• мотузки можна сукати
• сукати мотузки
• хоч мотузки крути

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Мотузок іменники: моту́зка, мотуз, моту́ззник, моту́ззя, дієслова: моту́зити

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: rope (en) Білоруськаbe: вяро́ўка (be) жін. Російськаru: верёвка (ru) жін.

моту́зок

• форма іменника [[]]

1. форма родового відмінка множини від мотузка

Посилання

• Український лінгвістичний портал

Джерела

• Словник УЛІФ: мотузок