Українська
ред.
Тип та синтаксичні ознаки
ред.
мо-но-кра-ти́ч-на дер-жа́-ва
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- політ. (у державознавстві): держава з високоцентралізованим (одноосібним) характером влади; інститути держави забезпечують зосередження її повноважень і ресурсів у руках єдиного центру (органу, особи). Таким центром може виступати і теократичний монарх, як у султанаті Оман, і колегія монархів (Вища рада емірів семи частин федерації в ОАЕ), і «довічні» президенти або прем’єр-міністри (наприклад, аятола в Ірані). Політична влада зовсім не вживає або імітує демократичні методи управління; вона практично закрита для тиску з боку «зацікавлених груп», сама ж еліта влади — закрита, автаркічна, чисельно обмежена і рекрутує нових членів за принципами «системи гільдій». [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Монократична система державної влади зустрічається як у державах з високим рівнем економічного розвитку, з домінуючою приватною власністю і ринковими відносинами), так і в країнах досить бідних, економіка і громадське життя яких сильно одержавлені (Північна Корея, В’єтнам). Джерело — Герасіна Л. М..
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.
Мероніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Переклад
ред.
- Герасіна Л. М. Особливості модернізації політичних систем країн Азії та Близького Сходу