м'ята
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | м'я́та | м'я́ти |
Р. | м'я́ти | м'я́т |
Д. | м'я́ті | м'я́там |
З. | м'я́ту | м'я́ти |
Ор. | м'я́тою | м'я́тами |
М. | м'я́ті | м'я́тах |
Кл. | м'я́то* | м'я́ти* |
м'я́-та
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -м'ят-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих із довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. ◆ Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти. Джерело — І. Нечуй-Левицький.
- настій, відвар із цієї рослини. ◆ Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м'яті купала. Джерело — В. Козаченко.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
м'ята II ред.
МФА: [mjɐtɐ]
- форма називного відмінку жіночого роду однини прикметника м'ятий ◆ немає прикладів застосування.