кілок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кіло́к | кілки́ |
Р. | кілка́ | кілкі́в |
Д. | кілко́ві кілку́ |
кілка́м |
З. | кіло́к | кілки́ |
Ор. | кілко́м | кілка́ми |
М. | кілко́ві кілку́ |
кілка́х |
Кл. | кілку́* | кілки́* |
кі-ло́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кіл-; суфікс: -ок.
Вимова ред.
- МФА : [kʲiˈlɔk] (одн.), [kʲilˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- дерев'яний стрижень, закріплений у чому-небудь для вішання одягу тощо [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- на струнних музичних інструментах: дерев'яні або металеві кілки, до яких прикріплюються струни. [▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
груба палиця | |
дерев'яний стрижень | |
дерев'яні або металеві кілки, до яких прикріплюються струни | |