кориця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кори́ця | — |
| Р. | кори́ці | — |
| Д. | кори́ці | — |
| З. | кори́цю | — |
| Ор. | кори́цею | — |
| М. | кори́ці | — |
| Кл. | кори́це* | — |
ко-ри́-ця
Іменник жіночого роду, відмінювання 5a.
Корінь: -кориц-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- кул. фарм. висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії. {{приклад|}
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
- чагарник (окультурений)
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |