компанієць
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | компані́єць | компані́йці |
Р. | компані́йця | компані́йців |
Д. | компані́йцю компані́йцеві |
компані́йцям |
З. | компані́йця | компані́йців |
Ор. | компані́йцем | компані́йцями |
М. | компані́йці компані́йцеві компані́йцю |
компані́йцях |
Кл. | компані́йцю | компані́йці |
ком-па-ні́-єць
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -компан-; суфікси: -і-єць.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. в Україні у 17-18 ст.: козак легкокінного гетьманського полку. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |