ковчег
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ковче́г | ковче́ги |
| Р. | ковче́га | ковче́гів |
| Д. | ковче́гові ковче́гу |
ковче́гам |
| З. | ковче́г | ковче́ги |
| Ор. | ковче́гом | ковче́гами |
| М. | на/у ковче́гу | на/у ковче́гах |
| Кл. | ковче́гу* | ковче́ги* |
ков-че́г
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною і тваринами. ◆ Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя. Іван Франко
- перен. про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. ◆ Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його, в свій ковчег до корів і овечок. Олександр Довженко
- церк. у православній церкві – скринька для зберігання святих дарів. ◆ При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу. Леся Українка
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: ковчег
- Тимофієнко В. І., Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7