клоун
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кло́ун | кло́уни |
| Р. | кло́уна | кло́унів |
| Д. | кло́унові кло́уну |
кло́унам |
| З. | кло́уна | кло́унів |
| Ор. | кло́уном | кло́унами |
| М. | кло́унові кло́уну |
кло́унах |
| Кл. | кло́уну | кло́уни |
кло́-ун
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -клоун-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- цирковий артист-комік. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- блазень (у 1. значенні). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- про людину, що вдає блазня або своєю поведінкою схожа на блазня. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від англ. clown «простак, комік»; спочатку - селянин, селюк. Подальше походження з точністю не встановлено. Перша згадка біля 1560, не виключено походження з скандинавського діалекту. klonne (незграбний людина, кулем). Менш імовірно походження від лат. colonus (поселенець, фермер).
Переклад ред.
| цирковий артист-комік. | |
| блазень | |
| про людину, що вдає блазня або своєю поведінкою схожа на блазня | |