Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
відмінок
однина
множина
Н.
кві́тка
квітки́
Р.
кві́тки
квіто́к
Д.
кві́тці
квітка́м
З.
кві́тку
квітки́
Ор.
кві́ткою
квітка́ми
М.
кві́тці
квітка́х
Кл.
кві́тко*
квітки́*
кві́т- ка
Іменник , неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*с за класифікацією А. А. Залізняка ).
△ дві кві́тки Орфоепічний словник/Погрібний, К., 1984
Корінь: -квіт- ; суфікс: -к ; закінчення: -а .
Семантичні властивості
ред.
Квітка
Значення
ред.
частина рослини , що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки , тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина . [≈ 1] [≠ 1] [▲ 1] [▼ 1] ◆ Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби. Нечуй-Левицький І. С.
етн. обряд на значній частині території Правобережної України на хрестинному обіді — букетиками, які повитуха, готуючися до хрестин, в’язала за кількістю гостей і складала в решето. [≈ 2] [≠ 2] [▲ 2] [▼ 2]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.
Мероніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
Див. також
ред.
Посилання
ред.