кайлівник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кайлівни́к | кайлівники́ |
| Р. | кайлівника́ | кайлівникі́в |
| Д. | кайлівнико́ві кайлівнику́ |
кайлівника́м |
| З. | кайлівника́ | кайлівникі́в |
| Ор. | кайлівнико́м | кайлівника́ми |
| М. | кайлівнико́ві кайлівникі́ |
кайлівника́х |
| Кл. | кайлівнике́ | кайлівники́ |
кай-лів-ни́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кайл-; суфікс: -івник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- майстер, що виготовляє кайла. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| майстер, що виготовляє кайла | |
| робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо | |