замахорити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | замахо́рив | замахо́рю | — | |
Ти | замахо́рив замахо́рила | замахо́риш | замахо́р | |
Він Вона Воно |
замахо́рив замахо́рила замахо́рило | замахо́рять | — | |
Ми | замахо́риили | замахо́рим(о) | замахо́рим(о) | |
Ви | замахо́рили | замахо́рте | ||
Вони | замахо́рили | замахо́рять | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. мин. ч. | замахо́ривши | |||
Дієприкм. пас. мин. ч. | замахо́рений | |||
Безособова форма | замахо́рено |
замахорити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікс: за-; корінь: -махор-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. фам. привласнити. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ привласнити, привластити рідко, присвоїти, собічити діал., прибрати до кишені розм., зашахрувати розм., фам., зашахраювати розм., фам., замахлювати розм., фам., замахорити розм., фам., замотати розм., фам. Недок.: привласнювати, присвоювати, прибирати до кишені, замахорювати «Російсько-український словник синонімів» / Н. П. Башнякова, Г. П. Вишневська, М. М. Пилинський, Л. О. Родніна та ін.; За ред. М. М. Пилинського. — Київ: Освіта, 1995. — 265 с. ISBN 5-330-02278-9.
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|