завіряти

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я завіря́ю завіря́в
завіря́ла
завіря́тиму  —
Ти завіря́єш завіря́в
завіря́ла
завіря́тимеш завіря́й
Він
Вона
Воно
завіря́є завіря́в
завіря́ла
завіря́ло
завіря́тиме  —
Ми завіря́єм(о) завіря́ли завіря́тимем(о) завіря́ймо
Ви завіря́єте завіря́ли завіря́йте
Вони завіря́ють завіря́ли завіря́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. завіря́ючи
Дієприсл. мин. ч. завіря́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

за-ві-ря́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — заві́рити.

Префікс: за-; корінь: -вір-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.