епігонство

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. епіго́нство  —
Р. епіго́нства  —
Д. епіго́нству, епіго́нствові  —
З. епіго́нство  —
Ор. епіго́нством  —
М. епіго́нстві  —
Кл. епіго́нство*  —

е-пі-го́н-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -епігон-; суфікс: -ств; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Коли й прийом той самий, то тут нам в руки падає козирна карта, а саме: епігонство одного з художників. Віктор Савченко, «Під знаком Цвіркуна», 1989 р. Джерело — ГРАК.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.