дурити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	дурю́	дури́в	дури́тиму	—
Ти	ду́риш	дури́в дури́ла	дури́тимеш	дури́
Він Вона Воно	ду́рить	дури́в дури́ла дури́ло	дури́тиме	—
Ми	ду́рим (ду́римо)	дури́ли	дури́тимем(о)	дурі́м(о)
Ви	ду́рите	дури́ли		дурі́ть
Вони	ду́рять	дури́ли	дури́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Безособова форма	ду́рено

дурити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c.

Корінь: -дур-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • спокушати, зводити (дівчат). ◆ дурити голову

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дурень, дурнота, дуріння, дурноляп прикметники: дурний дієслова: дурніти прислівники: дурно

Етимологія

Від ??

Переклад

обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками
Англійськаen: to deceive (en), to take in (en); to pull one's leg (en)

ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно

спокушати, зводити

Джерела

• Словник УЛІФ: дурити