датив
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дати́в | дати́ви |
| Р. | дати́ва | дати́вів |
| Д. | дати́вові дати́ву |
дати́вам |
| З. | дати́в | дати́ви |
| Ор. | дати́вом | дати́вами |
| М. | на/у дати́ві | на/у дати́вах |
| Кл. | дати́ву* | дати́ви* |
да-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -датив-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. давальний відмінок ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |