відчужений
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Дієприкм. пас. мин. ч. до відчужити ◆ немає прикладів застосування.
у знач. прикм. - який виражає байдужість, холодність до когось. ◆ немає прикладів застосування.
- який законно відібраний у когось. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: відчуження, відчуженість
- прикметники:
- дієслова: відчужити, відчужувати
- прислівники: відчужено
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: відчужений
- Відчужений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.