вручну
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
вруч-ну́
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Префікс: в-; корінь: -руч-; суфікс: -н; закінчення: -у.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ручним способом. ◆ Спочатку доїли вручну: руки розпухали і тріскалися, боліло геть усе тіло, після роботи падала майже мертва.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |