виявити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ви́явив | ви́явлю | — | |
| Ти | ви́явив ви́явила | ви́явиш | ви́яв | |
| Він Вона Воно |
ви́явив ви́явила ви́явило | ви́явить | — | |
| Ми | ви́явили | ви́явим(о) | ви́явмо | |
| Ви | ви́явили | ви́явте | ||
| Вони | ви́явили | ви́являть | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ви́явлений | |||
| Безособова форма | ви́явлено | |||
виявити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Префікс: ви-; корінь: -яв-; суфікси: -и-ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- див. виявляти. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: виявити
- Виявити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.