виклопотати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
мин. | майб. | наказ. | |
---|---|---|---|
Я | ви́клопота́в | виклопочу́ | — |
Ти | ви́клопота́в ви́клопота́ла |
ви́клопочеш | виклопочи́ |
Він вона воно |
— | ||
Ми | ви́клопота́ли | ви́клопочем(о) | виклопочі́мо |
Ви | ви́клопота́ли | ви́клопочете | виклопочі́ть |
Вони | ви́клопота́ли | ви́клопочуть | — |
Дієприкм. | |||
Дієприкм. пас. | ви́клопотаний | ||
Дієприсл. | |||
Безособова форма |
ви́-кло-по-та-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c). Відповідне дієслово недоконаного виду — виклопотувати.
Префікс: ви-; корінь: -клопот-; закінчення: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈʋɪklɔpɔtɐte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дістати, одержати що-небудь внаслідок клопотання ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|