ведмедячий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прикметник до ведмідь 1 ◆ Мисливець, у гаях та пущах посивілий, Що досі знав лише ведмедячі сліди, Орлині поклики, шум дерева й води, Уперше слухає далекий грім гармати Міцкевич, "Пан Тадеуш", переклад М. Рильського
   1. зроблений із шкури ведмедя ◆ Лихі, худі та миршаві собаки опали санки і смикали Яся за ведмедячий комір Нечуй-Левицький
2. перен. який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому ◆ В напрямі п'ятого класу довго не чути ніякого стукоту. Врешті, дуже повільні, ведмедячі кроки Вільде

Усталені словосполучення, фразеологізми

• ведмедяча послуга

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники: ведмідь, ведмежа
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Японськаja: 熊の (くまの)

Джерела

• Словник УЛІФ: ведмедячий

• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.