вдівець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вдіве́ць | вдівці́ |
| Р. | вдівця́ | вдівці́в |
| Д. | вдівце́ві вдівцю́ |
вдівця́м |
| З. | вдіве́ць | вдівці́ |
| Ор. | вдівце́м | вдівця́ми |
| М. | вдівці́ вдівця́ |
вдівця́х |
| Кл. | вдівцю́* | вдівці́* |
вдіве́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вдів-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
- МФА : [wdʲiˈu̯ɛt͡sʲ] (одн.), [wdʲiu̯ˈt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- чоловік, який після смерті дружини не одружився вдруге. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |