вгрібати

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вгріба́ю вгріба́в
вгріба́ла
вгріба́тиму  —
Ти вгріба́єш вгріба́в
вгріба́ла
вгріба́тимеш вгріба́й
Він
Вона
Воно
вгріба́є вгріба́в
вгріба́ла
вгріба́ло
вгріба́тиме  —
Ми вгріба́єм(о) вгріба́ли вгріба́тимем(о) вгріба́ймо
Ви вгріба́єте вгріба́ли вгріба́йте
Вони вгріба́ють вгріба́ли вгріба́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. вгріба́ючи
Дієприсл. мин. ч. вгріба́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

вгрі-ба́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: в-; корінь: -гріб-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. класти щось у заглиблення й закидати зверху чим-небудь сипким; загрібати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від Шаблон:етимологія:гребти

Переклад ред.

Список перекладів


Джерела ред.