вговорити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
вго-во-ри́-ти
Дієслово.
Префікс: в-; корінь: -говор-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Спершу підмовила самого мера подарувати Хомі чотирьох золотих коней, а потім, видно, шкода стало, то вговорила… Pozychenyĭ cholovik ; Pryvatne zhytti︠a︡ fenomena:, «Гуцало Є.»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |