бідкання
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бі́дкання | бі́дкання |
Р. | бі́дкання | бі́дкань |
Д. | бі́дканню | бі́дканням |
З. | бі́дкання | бі́дкання |
Ор. | бі́дканням | бі́дканнями |
М. | бі́дканні бі́дканню |
бі́дканнях |
Кл. | бі́дкання | бі́дкання |
бі́д-кан-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бід-; суфікси: -к-а-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням бідкатися[[Категорія:Вербальні слова}}]] 1. ◆ О. Хведор взявсь обома руками за голову і, замість бідкання, дрібно й весело зареготався І. С. Нечуй-Левицький
- скарги, плач і т. іп. ◆ Уже в сінях він чує бідкання Дарини і злобне шипіння брата М. П. Стельмах
- рідк. те саме, що бідування; бідність. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
бідкатися | |
скарги, плач | |
бідування; бідність | |