бідак
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | біда́к | бідаки́ |
| Р. | бідака́ | бідакі́в |
| Д. | бідако́ві бідаку́ |
бідака́м |
| З. | біда́к | бідаки́ |
| Ор. | бідако́м | бідака́ми |
| М. | бідако́ві бідаку́ |
бідака́х |
| Кл. | бідаку́* | бідаки́* |
біда́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бід-; суфікс: -ак.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. убога людина; бідняк. ◆ Бідаку не первина, що ні з чим до млина Українське прислів'я
- бідна, нещасна людина; бідняга, бідолаха. ◆ Віз застряг у болоті, дощ промочив бідака до нитки І. Я. Франко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| убога людина; бідняк | |
| бідна, нещасна людина; бідняга, бідолаха | |