бухикнути

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бухи́кну бухи́кнув
бухи́кнула
бухи́кну  —
Ти бухи́кнеш бухи́кнув
бухи́кнула
бухи́кнеш бухи́кни
Він
Вона
Воно
бухи́кне бухи́кнув
бухи́кнула
бухи́кнуло
бухи́кне  —
Ми бухи́кнем бухи́кнули бухи́кнем(о) бухи́кнім(о)
Ви бухи́кнете бухи́кнули бухи́кніть
Вони бухи́кнуть бухи́кнули бухи́кнуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

бухикнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -бухик-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. док., розм. однокр. до бухикати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Іван Іванович глухо зі стогоном бухикнув Багмут

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів


Джерела ред.