буркотання
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | буркота́ння | буркота́ння |
| Р. | буркота́ння | буркота́нь |
| Д. | буркота́нню | буркота́нням |
| З. | буркота́ння | буркота́ння |
| Ор. | буркота́нням | буркота́ннями |
| М. | буркота́нні буркота́нню |
буркота́ннях |
| Кл. | буркота́ння | буркота́ння |
бур-ко-та́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буркот-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням буркотати[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. ◆ Він висловлював своє вдоволення глухим буркотанням: — А так, так, так! Так йому треба І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |