бунтуватися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бунту́юся (-сь) | бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась) | бунтува́тимуся бунтува́тимусь |
— |
| Ти | бунту́єшся | бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась) | бунтува́тимешся | бунту́йся |
| Він Вона Воно |
бунту́ється | бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась) бунтува́лося, (-лось) | бунтува́тиметься | — |
| Ми | бунту́єм(о)ся (-сь) | бунтува́лися | бунтува́тимем(о)ся (-сь) | бунту́ймося (-сь) |
| Ви | бунту́єтеся (-сь) | бунтува́лися | бунту́йтеся (-сь) | |
| Вони | бунту́ються | бунтува́лися, (-лись) | бунтува́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бунту́ючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бунтува́вшись | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
бун-ту-ва́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бунт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА: [bʊntʊˈu̯ɑtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. те ж саме, що бунтувати 1 ◆ Параскіца — тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |