буколіка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | буко́ліка | — |
| Р. | буко́ліки | — |
| Д. | буко́ліці | — |
| З. | буко́ліку | — |
| Ор. | буко́лікою | — |
| М. | буко́лікі | — |
| Кл. | буко́ліко* | — |
бу-ко́-лі-ка
Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.
Корінь: -буколік-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від лат. bucolicus «пастуший; сільський», далі від д.-грец. βουκολικός «пастуший; сільський», далі від βουκόλος «пастух», далі від βοῦς «бик», далі від праіндоєвр. *gwous «бик» + -κόλος.
Переклад ред.
| Список перекладів | |