бужениця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бужени́ця | — |
| Р. | бужени́ці | — |
| Д. | бужени́ці | — |
| З. | бужени́цю | — |
| Ор. | бужени́цею | — |
| М. | бужени́ці | — |
| Кл. | бужени́це* | — |
бу-же-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бужен-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [bʊʒeˈnɪt͡sʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |