будник
Див. також Будник. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бу́дник | бу́дники |
Р. | бу́дника | бу́дників |
Д. | бу́дникові бу́днику |
бу́дникам |
З. | бу́дника | бу́дників |
Ор. | бу́дником | бу́дниками |
М. | бу́дникові, бу́днику | бу́дниках |
Кл. | бу́днику | бу́дники |
бу́д-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Буд-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. сторож, будочник. ◆ Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, як стоїть біля своєї хати Макогоненко
- заст. робітник на поташному заводі, на буді. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
сторож, будочник | |
робітник на поташному заводі, на буді | |