буваличі
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | бува́личі |
| Р. | — | бува́личів |
| Д. | — | бува́личам |
| З. | — | бува́личі |
| Ор. | — | бува́личами |
| М. | — | бува́личах |
| Кл. | — | бува́личі* |
бу-ва́-ли-чі
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -бувалич-; закінчення: -і.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що бувальці. ◆ Бував у бувальцях (у буваличах). Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |