бруковиця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | брукови́ця | брукови́ці |
Р. | брукови́ці | брукови́ц |
Д. | брукови́ці | брукови́цям |
З. | брукови́цю | брукови́ці |
Ор. | брукови́цею | брукови́цями |
М. | брукови́ці | брукови́цях |
Кл. | брукови́це* | брукови́ці* |
бру-ко-ви́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брук-; суфікси: -ов-иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [brʊkɔˈu̯ɪt͡sʲɐ brʊkɔˈu̯ɪt͡sʲi] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. брук, бруківка. ◆ Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях О. Т. Гончар
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|