бродячий

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. який не живе на одному місці або не має постійного місця проживання ◆ [Р у ф і н:] То шлях непевний,— всякий люд бродячий, усяке розбишацтво там буває, а ти смерком ідеш, самотня жінка... Леся Українка
    1. який постійно переходить з місця на місце; мандрівний ◆ Бродячий цирк
    2. який має або виявляє схильність бродити, переходити з місця на місце ◆ Бродяча натура

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.