брикатися

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бри́каюся (-сь) бри́кався (-сь) бри́катимуся (-сь)  —
Ти бри́каєшся бри́кався (-сь)
бри́калася (-сь)
бри́катимешся (-сь) бри́кайся (-сь)
Він
Вона
Воно
бри́кається (-сь) бри́кався (-сь)
бри́калася (-сь)
бри́калося (-сь)
бри́катиметься  —
Ми бри́каєм(о)ся (-сь) бри́калися бри́катимем(о)ся (-сь) бри́каймося (-сь)
Ви бри́каєтеся (-сь) бри́калися (-сь) бри́кайтеся (-сь)
Вони бри́каються бри́калися (-сь) бри́катимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бри́каючись
Дієприсл. мин. ч. бри́кавшись
Безособова форма

бри́-ка-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брика-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок. битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин) . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆ Коли жартують, так хочеш відчути себе молодесеньким лошаком і брикатися Іван Ле
  2. перен., розм. виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — То словом щирим обізвуся, то гостинця привезу… От моя дівчина й залишила брикатися М. М. Коцюбинський

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

битися однією або обома задніми ногами
виявляти норовистість; упиратися, пручатися

Джерела ред.