брехня
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | брехня́ | бре́хні |
| Р. | брехні́ | бре́хень |
| Д. | брехні́ | бре́хням |
| З. | брехню́ | бре́хні |
| Ор. | брехне́ю | бре́хнями |
| М. | брехні́ | бре́хнях |
| Кл. | бре́хне* | бре́хні* |
брех-ня́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*d за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брех-; суфікс: -н; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. гавкання. [▲ 1] ◆ На собачу брехню вибігла з хати молода, як дівчина, молодиця Панас Мирний
- розм. те, що не відповідає правді; неправда. [≈ 2] ◆ Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся З української казки
- вживається у мн. вигадки, плітки і т. ін. ◆ [А е ц і й П а н с а:] Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш Леся Українка
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Происходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. брехати «лаять», укр. бреха́ти «лгать», болг. бре́хам «тявкать, лаять; ссориться», сербохорв. брѐхати «задыхаться, кашлять», словенск. brę́hati «задыхаться», чешск. břechati «тявкать», польск. brzechać «лаять». Наряду с ними сербохорв. брѐктати «фыркать», польск. brzechotać, brzechtać «лаять, тявкать», др.-чешск. břeče «говорит». Родственно латышск. brèkt, brècu «кричу, плачу», др.-в.-нем. praht, ср.-в.-нем. braht «шум», ирл. bressim «крик». Более далеким является англос. beorcan, англ. bark«лаять», которое, вероятно, связано с лит. burgė́ti «ворчать, ругаться»
Походить від праслав. від якого в числі іншого створилися: староукр. брехати «гавкати», укр. брехати «брехати», болг. бре́хам «гавкати, гавкати; сваритися», сербохорв. брѐхати «задихатися, кашляти», словенська. bręhati «задихатися», чеськ. břechati «гавкати», польск. brzechać «гавкати». Поряд з ними сербохорв. брѐктати «фиркати», польск. brzechotać, brzechtać «гавкати, гавкати», давньочеськ. břeče «говорити». Родово латвійська. brèkt, brècu «кричу, плачу», давньосернім. praht, середньовічна старонім braht «шум», ірл. bressim « крик ». Більш далеким є англос. beorcan, англ. bark «гавкати», яке, ймовірно, пов'язано з лит. burgėti «бурчати, лаятися»
Переклад ред.
| гавкання | |
| |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | брехня́ | брехни́ |
| Р. | брехни́ | брехне́й |
| Д. | брехне́ | брехня́м |
| З. | брехню́ | брехни́ |
| О. | брехнё́й | брехня́ми |
| П. | ||
| М. | брехне́ | — |
брех-ня́
Іменник жіночого роду, відмінювання 2b.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. брехня (аналог. укр. брехня [1]). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. брехня (аналог. укр. брехня [2]). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |