борозник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | борозни́к | борозники́ |
Р. | борозника́ | борозникі́в |
Д. | борознике́ві борознику́ |
борозника́м |
З. | борозни́к | борозники́ |
Ор. | борознико́м | борозника́ми |
М. | борознику́ | борозника́х |
Кл. | борознике | борозники́ |
бо-роз-ни́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -борозн-; суфікс: -ик.
Вимова ред.
- МФА : [bɔrɔˈznɪk] (одн.), [bɔrɔzneˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- сільськогосподарське знаряддя для прокладання борозен. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |