блиск
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бли́ск | бли́ски |
| Р. | бли́ску | бли́сків |
| Д. | бли́ску бли́скові |
бли́скам |
| З. | бли́ск | бли́ски |
| Ор. | бли́ском | бли́сками |
| М. | бли́скі бли́скові бли́ску |
бли́сках |
| Кл. | бли́ске | бли́ски* |
бли́ск
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блиск-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈblˈɪsk] (одн.), [ˈblɪske] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- яскраве сяяння, світіння. [≈ 1][▲ 1] ◆ Тихий ранковий блиск освітив печеру І. С. Нечуй-Левицький
- яскравий спалах чого-небудь. [≈ 2] ◆ Ну і пішов я ланами, там ешелони, сніги… Блиски гарматні над нами В. М. Сосюра
- тільки однина., перен., розм. багатство, розкіш, пишнота. [≠ 3] ◆ Нічого не щадила [мати] для блиску й краси своєї дочки Кобринська
- тільки однина., перен., розм. яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін. ◆ Красою слова, блиском уяви — він оглушив Марту, скорив, водив за собою М. М. Коцюбинський
- складова частина назв деяких мінералів. ◆ Мідний блиск
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| мінерал | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: блиск
- Блиск // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.