благородити

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я благоро́джу благоро́див
благоро́дила
{{{3}}}итиму  —
Ти благоро́диш благоро́див
благоро́дила
благоро́дитимеш благоро́дь
Він
Вона
Воно
благоро́дить благоро́див
благоро́дила
благоро́дило
благоро́дитиме  —
Ми благоро́дим ( -имо) благоро́дили благоро́дитимем(о) благоро́дьмо
Ви благоро́дите благоро́дили благоро́дьте
Вони благоро́дть благоро́дили благоро́дитимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. [[{{{3}}}зячи]]
Дієприсл. мин. ч. благоро́дивши
Безособова форма

благородити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -благород-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. заст. робити благородним. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Твій [пісне] подих всі серця людські рівняє, Твій поцілуй всі душі благородить І сльози на алмаз переміняє І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів


Джерела ред.

У Вікіпедії є стаття