благання
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | блага́ння | блага́ння |
Р. | блага́ння | блага́нь |
Д. | блага́нню | блага́нням |
З. | блага́ння | блага́ння |
Ор. | блага́нням | блага́ннями |
М. | блага́нні блага́нню |
блага́ннях |
Кл. | блага́ння | блага́ння |
бла-га́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -благ-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням благати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Оксана простерла в тузі, в благанні руки Ю. М. Мушкетик
- прохання. ◆ Марічку несла ріка, а люди чули крики й благання і не могли врятувати М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
дія | |
прохання | |
|