бичечок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | биче́чок | биче́чки |
| Р. | биче́чка | биче́чків |
| Д. | биче́чкові биче́чку |
биче́чкам |
| З. | биче́чка | биче́чки |
| Ор. | биче́чком | биче́чками |
| М. | биче́чкові биче́чку |
биче́чках |
| Кл. | биче́чку* | биче́чки* |
би-че́-чок
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бич-; суфікси: -еч-ок.
Вимова ред.
- МФА : [beˈt͡ʃɛt͡ʃɔk] (одн.), [beˈt͡ʃɛt͡ʃke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменш.-пестл. до бичок 1. ◆ Бичечків купили на випас Ганна Барвінок
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від бич + -еч + -ок, далі д.-грец. βοῦς «бик», далі від праіндоєвр. *gwous «бик».
Переклад ред.
| Список перекладів | |