белемніти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | белемні́ти |
Р. | — | белемні́тів |
Д. | — | белемні́там |
З. | — | белемні́ти |
Ор. | — | белемні́тами |
М. | — | на/у белемні́тах |
Кл. | — | белемні́ти* |
бе-лем-ні́-ти
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -белемніт-; закінчення: -и.
Вимова ред.
- МФА : [—] (одн.), [beleˈmnʲite] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зоол. група вимерлих морських молюсків класу головоногих. [≈ 1] ◆ В відкладах вапняків багато окам'янілостей… Особливо численні рештки белемнітів.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |