батіг
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | баті́г | батоги́ |
Р. | батога́ | батогі́в |
Д. | батого́ві батогу́ |
батога́м |
З. | баті́г | батоги́ |
Ор. | батого́м | батога́ми |
М. | батого́ві батогу́ |
батога́х |
Кл. | батогу́* | батоги́* |
ба-ті́г
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -батіг-.
Вимова ред.
- МФА : [bɐtʲiɦ] (одн.), [bɐtɔˈɦɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. [≈ 1][▲ 1] ◆ Батога з піску не сплетеш Українське прислів'я
- стебло виткої або сланкої рослини; огудина. [≈ 2][▲ 2] ◆ Кущі калини та орішника порозпускали тонкі гілки аж додолу. Березка, хміль укривали їх своїми довгими батогами Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
- бичивино ’ручка батога’
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин | |
стебло виткої або сланкої рослини | |
|