байоро
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | байо́ро | байо́ра |
| Р. | байо́ра | байо́р |
| Д. | байо́ру, байо́рові | байо́рам |
| З. | байо́ро | байо́ра |
| Ор. | байо́ром | байо́рами |
| М. | байо́рі | байо́рах |
| Кл. | байо́ро* | байо́ра* |
ба-йо́-ро
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -байор-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [bɐˈjɔrɔ] (одн.), [bɐˈjɔr] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від баю́ра «велика калюжа; вибоїна на дорозі; ямка в долівці; [яма, провалля До]», ба́юр «баюра», байо́ро «тс.» баню́ра У банюр «тс.; глибоко розмите місце в річковому березі, глибока яма в річці», балю́ра «баюра», бандюра «тс.; глибока яма в річці», банджюр «тс.», банджюра «ополонка» ВеЛ, баю́ристий; — bajoro «калюжа, баюра», bajura, bajor «тс.», baniory «глибокі місця»; — через форму укр. баню́ра пов’язується з psl. banja «яма, заглибина» (Sławski І 26; Brückner 12). — Толстой Сл. геогр. терм. 234.— Див. ще ба́ня³.
Переклад ред.
| Список перекладів | |